Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Новые книги
Значко-Яворский И.Л. "Очерки истории вяжущих веществ " (Всемирная история)

Зельин К.К. "Формы зависимости в восточном средиземноморье эллинистического периода" (Всемирная история)

Юрченко А.Г. "Книга Марко Поло: записки путешественника или имперская космография" (Всемирная история)

Смоули Р. "Гностики, катары, масоны, или Запретная вера" (Всемирная история)

Сафронов В.А. "Индоевропейские прародины. " (Всемирная история)
Реклама
 
Библиотека истории
 
history-library.com -> Добавить материалы на сайт -> История Украины -> Чучка П. -> "Фамилии закарпатских украинцев. Историко-этимологический словарь " -> 327

Фамилии закарпатских украинцев. Историко-этимологический словарь - Чучка П.

Чучка П. Фамилии закарпатских украинцев. Историко-этимологический словарь — Лв.: Свет, 2005. — 754 c.
Скачать (прямая ссылка): familiizakarpatskihukraincev2005.djvu
Предыдущая << 1 .. 321 322 323 324 325 326 < 327 > 328 329 330 331 332 333 .. 628 >> Следующая

Линдюк - Рх. < 1. Фонет. вар. п-ща Леидюк. 2. Укр. утворення з патр. суф.
-юк вщ укр. тал. назви лйнда чи лында - "ледача, неохайна людина" (ЕСУМ
III 235) чи ствзвуч-ного Тй пол. д1ал. екв1валента fynda - "воло-цюга,
бродяга" SW II 831). Пор. ще fynda с, fyndanie (там само).
Лйптур [Лйнтур, Лйнтурь, Лйнтур, Лин-турь] - Мк. У XVII ст. бшя В.Визнищ
згадуеться с. Linturovicza (LehBer 797, 828), тобто ойк. давньорус.
cnoBOTBipHoi модел! на -овиця. Звщси антр. Лйнтур - засновник с.
Лентуровиця, як Щек - власник киТвськоУ Щекавищ, Лец - власник
закарп.Лецовшр. < На укр. rpyHTi п-ще не мае задовшьного розкриття. П-ща
з im-щаллю Lint- (Lintaru, Linte, Lintec, Lintescu, Linte$) e в Румунп, a
Linta - в Хорват" (Leksik 367). Й.Йордан схильний виводити ix вщ рум.
апел. linte - "сочевиця" (Iordan 280), але не пояснюе, що становить
формант -ур. До peni, апел. шита "сочевиця" вщомий i в Галичиш (Karas
125). Можливо, непрямий стосунок до цього п-ща мае запис антр. 1648 р. з
с. Пщполоззя Lintouit Jeczko (Maksay 529), а також повщомлення Ф.МокшоУ,
за яким 1699 р. двох сишв Ieaiia Лшти з с. Пщполоззя вбили смоляр1
(Maksay 584). Пор. ще пол. п-ща Lenta, Lento, яю К.Римут пов'язуе з апел.
lento - "crpi4Ka" та "сочевиця" (Rymut II 15).
Липай - Пр, Рх. 1490: п-ще Lippay (Szabo 513); 1659: кр. Lepai dictus
Roman - Студений (Belay 145); 1672: свящ. LipaiJanos-1вашкови-ця (LehBer
327); 1787: п-ща Lypay, Lepay - Перепнське на Бойк (ЙМ). < 1. Вщ ппок.
чол. iMeHi Липа, яке у cep6ie та хорв. стввщноситься
Липёй
Лисий
з повним 1менем Филип (Грк 120, Simundic 425), а у болгар та роаян - з
iMeHeM Алипий (Илчев 304, Справочник 430), + -ай. Антр .Липа рашше
вживався й в Укр. Карпатах. У XVII ст. у Вел. Бичков! ueini зафжсоване
чол. iM'B Липа: вперше у 3annci Lipa серед таких iMeH, як Ivan, Josip.
Kirila (1678), а вдруге - у вигляд1 Lepa з {менами Jur та Marko (Belay
129). Пор. 1720: кр. Mate. Lipa - Вел.Бичюв (Belay 129); 1787: п-ще Lipa
- Гуманець на Бойк (ЙМ). Доказом його юнування е i п-ще Lipiniec 1787 р.
в с. Орява на Бойк (ЙМ). 2. Угор, вчеш квал!фжують п-ще Lippai як власне
утворення вщ ойк. Lippa з формантом -/ (Kazmer 677).
Липёй [Липйй], -ея - Хс, Мж, 1р. П-ща?/рд, Lepej, Lipej поширеш також у
Хорватй (Leksik 363, 367). < Фонет. вар. п-ща Лепёй.
Л ипеиь f-1618: кр. WaszilLipen, FedakLipen-
Н.Тварожець (Mars 96). < Вщ укр. назви мюяця липня.
Липетчук - Рх. Пор. 1392: Дмитрии Ли-пмта - б.м.н. (ССУМ I 546). < 1.
Мюц. гуц. фонет. видозмша п-ща Лепетчук. 2. Вщ антр. Липята + -чук.
Л ипецький t-1571: парох ВасилшЛипецкш- Мала Стужиця (Гаджега-Уж 174);
1819: п-ще Lipecki - Волошинове, Сторона, Черхава на Бойк (ФМ). < Укр.
утворення з суф. -ський вщ ойк. Липча (Хс), що на Зак.
Липканич - Уж, Вб. 1751: гршник Георгш Липкаиич - Люта (Гаджега-Уж 170).
Пор. ще 1787: п-щеLipkiewicz-Райське на Лемк (ЙМ). М Вщ андр. Липканя -
"дружина Липки" або "дружина Липка" + -ич. П-ще Lipka на Подг фжсуеться
1710 р. (Bubak 200), а на Лемк та на Бойк - 1819 р., зокрема, в селах
Синьовидне та Гонпв (ФМ). Зн. TBipHoi* основи Липк-з'ясувати неможливо,
осюльки вона омошм1ч-на. Це могло бути власне ос. !м'я (див. Липёй),
назва дерева липа, назва "ручки серпа" (ЕСУМ III 238), пол. апел. fyp -
"дурень, йолоп, щют" (SW II 831) та iH.
Липко - Уж. М 1. Фонет. видозмша тв-деннослов. iMeHi Лепко (див. Липёй).
2. Морфол. змша п-ща Липка (див. Липканич).
3. Здр.-пестл. iM'я Липко вщ Филипко (Ковачев 311).
Липляк - Тч. < Мюц. д!ал. вар. п-ща Ли-п'як з епентетичним /ль/, як у
словах деревянный, жаблячий, здоровля...
Липня f. 1704: кр.Lipna (\)Gyorgy- Горонда (HodGens 16). П-ща Lypna,
Lypnik, Lypien, Lypkoc i в Полыщ (Rymut II46). M IMOBipHO, род. вщм. вщ
антр. Лйпепь.
Липнянський - Уж. < П-ще передбачае тв1рну основу Липняпи як катойкошм
або ойкошм.
Лйпча - Мк. 1720: п-ще Lipcsa, а 1668 - Lipcsei у с. Онж (Szabo 375). <
Вщ антр .Липа (див. Липай, Липканич) + -ч(ат), як у п-щах Гольча, Данча,
Матёйча... Пор. 1737: ГчегоршЛипчак- Краснобруд (ПаПо-2 33). Пор. також
болг. здр. чол. \м'я Липчо, що з Липко (Ковачев 313).
Липчанка - Мк. < Морфол. видозмша п-ща Липчанко.
Липчанко - Мк. < Вщ катойк. липчан - "виходець i3 с. Липча" + -ко.
Липчевич f. 1648: Lipcheuich Philip- Ялове (Maksay 537). < Вщ антр. Лйпча
+ -евич.
Липчёй [Липчйй], -ея - Хс, Тч, 1р, Мж, Уж. 1542, 1550, 1600: вл .Jo.
Lypchey - Липча (Belay
171); 1550: шл.Sim. Lipchei-Руське Поле (Belay
211); 1600: кр .Ge. Lipczei- Буштино(Вс1ау 132); 1600: землевласник
Lipcsei Ferena - Голятин (Belay 147); 1726: Липчей Продан - Сокирниця
(Гаджега-М 75). < 1. Укр. патр. з суф. -ей вщ антр. Лйпча. 2. Угор,
утворення з формантом -/ вщ укр. ойк. Липча (по-угор. - Lipcse, а по-рум.
-Lip$d). Останне вщбилося й на деяких офщшних записах п-щ. Пор. рум. п-ща
Lippi, Lippi (Iordan 280).
Липшай f. 1751: парох Алексш Липший та диякон Мапий Липшей - Липча
(Гаджега-М 196). < Bia мюц. укр. та рум. назви с. Лйпша (оф. Лйпча) +
Предыдущая << 1 .. 321 322 323 324 325 326 < 327 > 328 329 330 331 332 333 .. 628 >> Следующая
 

Авторские права © 2013 HistoryLibrary. Все права защищены.
 
Книги
Археология Биографии Военная история Всемирная история Древний мир Другое Историческая география История Абхазии История Азии История Англии История Белоруссии История Великобритании История Великой Отечественной История Венгрии История Германии История Голландии История Греции История Грузии История Дании История Египта История Индии История Ирана История Ислама История Испании История Италии История Кавказа История Казахстана История Канады История Киргизии История Китая История Кореи История Малайзии История Монголии История Норвегии История России История США История Северной Америки История Таджикистана История Таиланда История Туркистана История Туркмении История Украины История Франции История Югославии История Японии История кавказа История промышленности Кинематограф Новейшее время Новое время Социальная история Средние века Театр Этнография Этнология